Іду сама непевною ходою.
Тяжкі думки несу з собою.
В руках букет прив’явших квітів.
В очах - іскринки непривітні.
Сама собі… Сама з собою…
Бурчу під ніс нерівною строфою
Про біль, про совість, почуття…
Яке ж воно у нас крихке… життя…